“Дивний Простір” – pop-rock, alternative, pop-punk. гурт заснований у місті Рівне у 2021 році. Зі слів фронтмена, заснування “Дивного простору” відбулось за всіма канонами зародження успішних рок-гуртів: “я набрав знайомого чувака і запитав чи не хоче він грати разом” – розповідає Рома. Само собою, початковий вигляд гурту змінювався, трансформувався, скидав шкіру та відрощував зуби, щоб стати тим, чим є зараз. Дворічний шлях еволюції привів гурт до теперішнього складу, ідеального балансу вибухових речовин з сердець та ліричних рідин з очей та носів учасників. Наразі “Дивний Простір” це четвірка абсолютно різних між собою, ексцентричних та яскравих хлопців. Рома Львов – вокаліст. Головний ліричний герой власних історій, романтичний та мрійливий. Хоча у нього в пупку не живе демон-лис (а може й живе?) – одного дня він точно стане Хокаге. Мріє створити щось унікальне й залишити свій слід в серцях людей. Того, що його “Відьма” вже довела до нервового тику кілька тисяч людей – йому точно недостатньо. Хоч на перший погляд Рома добрий та безпечний, його краш дитинства – Рафаель із Черепашок Ніндзя, тому варто бути обачними. Арсен Ткачук — гітарист. Ще будучи беззубим малюком засинав під пісні легенд металу, тому шансу вирости непричетним до музики просто не було. Любить бути в дорозі, бажано до озера чи річки. Невідомо чи має це зв'язок з тим, що Арсен аспірант РДГУ – але він страшно любить воду. З усього гурту, напевно, найбільш емоційно вибуховий. Хитрий, любить змагатись. Вважає, що щастя і порожній шлунок несумісні поняття. Сергій Вакулюк – барабанщик. Людина тонкої душевної організації, естет, митець. Любить якісний гумор та джазову музику. Добрий та терплячий. У всесвіті Гаррі Поттера його патронусом був би пес. Улюбленець всіх мам та бабусь. Знаходить баланс між тим, щоб бути врівноваженим, як дзен-буддист та шаленцем-шибайголовою, який йде за своїм внутрішнім імпульсом попри все. Попри свою авантюрність, між піратською картою скарбів та сібасом із Сільпо – обере сібаса. Влад Макотера — басист. Учасник “Співанки”, проєкту вилюблювання якісної української музики. Поміж творчості знаходить час грати в дотку та бути студентом Острозької Академії. Його альтер-его – Олег Будапешт – краш половини факультету Економіки ОА. Вважає себе наївним нудієм (душнілою). І, власне, в чому він не правий? Коли в нього питають про любов – думає про сон. Ця четвірка – це і є Дивний Простір, в якому відбувається багато різного: чудернацького чи жахливо банального. Його не можна законсервувати і зберегти, зафіксувати в якомусь конкретному концепті. Кожною окремою піснею гурт транслює якусь одну з багатьох сторін Дивного Простору, в якому кожен з учасників знаходиться і буквально, і метафорично. Єдина стабільність в житті та ідеї гурту – щирість. В емоціях, самопрояві, факапах та успіхах. В решті, “Дивний Простір” – гурт, що перебуває в постійній готовності до метаморфоз та змін. Кожен, хто хоча б раз входив у електромагнітне поле “Дивного Простору”, на інтуїтивному рівні розуміє, що попереду дуже багато нового та цікавого, прихованого в закутках незвіданих ще територій. Бо так вийшло, що четверо “простих хлопців з Рівного” породили щось, що здатне здивувати навіть їх самих.