Огляд-відгук на робочий зошит з розвитку навичок подолання комплексного ПТСР Тамари Макклінток-Ґрінберґ
Про авторку: Тамара Макклінток-Ґрінберґ є докторкою психологічних наук та клінічною психологинею з 30-річним досвідом. З 6 її книжок, написаних самостійно, дві присвячені комплексній травмі.
Про назву. Чесно зізнаюсь, на мою дуже суб’єктивну думку ця назва (точніше її переклад) не супер вдала. Бо в оригіналі це про не подолання (overcoming), а про coping. Coping skills — наче і навички подолання, але насправді це навички ЖИТТЯ/співіснування з КПТСР, оскільки всі симптоми комплексного ПТСР можуть і не зкникнути ніколи. А от навчитись ними управляти - реально.
Ціль книги: Робочий зошит покликаний допомогти зрозуміти причини КПТСР, подолати страх та уникнення, збалансувати емоції й підтримувати/шукати здорові стосунки з іншими.
Теми: авторка добре пояснює різницю між ПТСР та КПТСР, а далі переходить до пояснень проблемних симптомів. За кожним текстовим розділом слідує відповідна вправа. Питання, розібрані у зошиті: управління гнівом та страхом, дисоціацією, усвідомленість (тут вона використовує слово менталізація), боротьба з уникненням, суїцидальними думками, зловживанням психоактивними речовинами й поради з пошуку терапевта.
Вправи: більшість вправ допомагають спершу ідентифікувати проблему, визначити її причини, і дає (зазвичай один) спосіб її регулювати. Більшість вправ спонукають для роздумів та глибокої саморефлексії.
Плюси та сильні сторони: мені сподобалось дуже багато пунктів по цій книзі, і найважливіше — Т. Макклінток- Ґрінберґ звертається до читачів з повагою, заохоченням, незасудженням, та розумінням. Вона пояснює простою мовою, але не спрощує надмірно.
Окрім того, у розділі Боротьба зі зловживанням психоактивними речовинами авторка теж підходить до теми без засудження (самолікування речовинами насправді дуже поширено серед тих, хто пережив травму). Крім повного припинення вживання за програмою 12 кроків, вона пропонує такий варіант як зменшення шкоди, якщо повне утримання є нереалістичною планкою для деяких людей, і дає певні інструменти для практики цього підходу.
Хоча авторка розказує про різні види терапії, вона наголошує, що головний фактор успіху терапії — терапевтичні стосунки, а не техніка. За її словами, відносини клієнта з терапевтом (30 відсотків успіху) роблять удвічі більший внесок, ніж техніка (15 відсотків успіху). Дуже круто, що для пошуку терапевта авторка пропонує опитувальник уподобань.
Більшість вправ сфокусовані на КПТ і ДБТ, однак авторка приділяє увагу розповідям про інші види терапії: ACT, EMDR, психодинамічна, гуманістична і тд. Також безцінним інструментом є контрольний список (чек-ліст) для перших сесій, щоб оцінити ефективність.
Авторка визнає, що зцілення — це подорож довжиною в життя, а також наголошує, що травма — це крадіжка особистості.
Цитата, яка сподобалась: “Ви заслуговуєте на своє місце у хорошому житті”.
Мінуси: я одразу перейшла до вправ по регуляції гніву, і знайшла, що для регуляції гніву та роботи з цим почуттям ресурсів недостатньо, на контрасті з розділом про страх. (Це недолік буквально будь-якого робочого зошита, з яким я поки що стикалась). Вибачте, але коли я у стані гніву внаслідок реакції боротьби мені потрібно знати, ЯК САМЕ зупинитись, а не повторювати, що мені треба зупинитись і подумати про наслідки.
Гнів і страх — це дуже генералізовано, для боротьби з соціальною тривогою, наприклад, можуть бути потрібні більш спеціалізовані інструменти, яких тут немає. КПТСР може спричинити проблеми із вираженням себе, особистими кордонами, піклуванням про себе, і ще багато інших симптомів, про які тут не йдеться. Звісно, все досить важко вмістити в одну книгу, тому цей зошит сприймаю як дорожню карту для тих, хто тільки починає.
Також хотілось би бачити в зошиті більше тілесно-орієнтованих практик і роботи з тригерами.
Проблема самотригерингу взагалі не підіймалась (трохи розчарована, але не здивована).
Висновки: робочий зошит є хорошим інструментом для людей, які починають свій шлях зцілення у сфері КПТСР та має хороші підказки для пошуку терапевта, а також заохочує до подальшого дослідження, визнаючи свої обмеження.